Щеплення – допомога імунітету

Які щеплення потрібно робити дорослим

Незалежно від того прищеплювали вас в дитинстві чи ні, у дорослому віці вам доведеться взяти відповідальність на себе і прийняти рішення, які щеплення робити і від яких хвороб захищатися. Тому варто озброїтися необхідними знаннями для правильного прийняття рішення.

 

Навіщо потрібно робити щеплення дорослим?

Вакцинація – це єдиний спосіб захистити населення від досить небезпечних, а часто смертельних захворювань.  Навіть якщо ви вірите, що медицина зробила крок вперед настільки, що здатна творити дива, досить подивитися статистику захворювань або почитати новини, щоб переконатися: смертельні випадки від здавалося б виліковних хвороб все ще не рідкість.  І навіть якщо людина буде жити, багато хвороб ведуть до дуже неприємних наслідків у вигляді ускладнень, які не тільки можуть зіпсувати якість життя, але і призвести до інвалідності.

 

Статистика по дифтерії
Згідно зі статистикою ВООЗ 50% нещеплених дітей у віці до 1 року помирають від дифтерії.  Серед щеплених дітей це 5%. В основному, смерть настає внаслідок ускладнень, а не від самої хвороби.  Наслідки дифтерії, яка протікала у важкій формі: міокардит (ураження серцевого м’яза, ураження нервової системи, пневмонія, легенева недостатність, нефрозонефрит).  Щеплені люди в разі зараження хворіють легкими формами дифтерії і у них рідко розвиваються ускладнення.

Навіть якщо вас прищеплювали в дитинстві, імунітет не зберігається все життя.  Тому час від часу потрібно проводити ревакцинацію. Тим людям, яких в дитинстві не прищеплювали, тим більше варто подбати про своє здоров’я і зробити необхідні щеплення згідно з календарем МОЗ.

 

Обов’язкові щеплення

Почати робити щеплення ніколи не пізно!

Згідно з календарем МОЗ обов’язковими для дітей є щеплення від туберкульозу, правця, дифтерії, коклюшу, поліомієліту, кору, краснухи, паротиту і не так давно до цього переліку увійшла щеплення від гепатиту В.

Статистика по гепатиту В
Гепатит В – це важка вірусна інфекція, яка вражає печінку.  Найбільша небезпека – хвороба часто набуває хронічного перебігу і протягом багатьох років вражає печінку, погіршуючи якість життя хворого, а також веде до інших серйозних захворювань таким як цироз і рак печінки.  У світі налічується близько 300 млн чоловік з вірусом гепатиту В, в рік від цієї хвороби помирає 600-800 тисяч осіб. Незважаючи на те, що вірус найчастіше передається від матері до дитини, є висока ймовірність зараження через нестерильні інструменти, використовувані в хірургії, гінекології, стоматології, а також при пірсингу і татуюванні.  Вакцинація – єдиний на сьогодні засіб, який допомагає захистити від цього захворювання.

 

Частина щеплень об’єднані, наприклад, вакцина від дифтерії, правця та кашлюку – так звана АКДС (адсорбована коклюшно-дифтерійно-правцева вакцина).  Вакцину, що містить мертвих збудників цих трьох хвороб вводять три рази з різницею між першою і другою – три місяці, а між другим і третім – 6 місяців.  Ревакцинації вимагають практично всі щеплення, щоб закріпити відповідь імунної системи і надійно захистити організм. Дорослим необхідно проводити ревакцинацію кожні 10 років (від туберкульозу – кожні 7 років).

 Щеплення від вітрянки зберігає імунітет до 30 років, тому її можна зробити повторно в 30 років.  Після 50-ти рекомендують зробити повторне щеплення тим, хто не хворів, так як хвороба дуже важко переноситься дорослими.  Якщо доросла людина, яка не хворіла на вітрянку, контактувала з хворим. Вона може захистити себе і зробити щеплення протягом 72 годин після контакту.

Відповідно, якщо вас не прищеплювали в дитинстві, то варто зробити щеплення від усіх перерахованих захворювань, при цьому почати можна в будь-якому віці.  Лише одне щеплення, яке не роблять дітям після 1 року і, відповідно, дорослим – від коклюшу. Вважається, що ця хвороба після року життя не є небезпечною. Замість АКДС вводять вакцину АДС – адсорбована дифтерійно-правцева вакцина (без коклюшу).  Правда вагітним рекомендують все ж робити АКДС, щоб захистити новонародженого.

 

Щеплення, які не вимагають ревакцинації
Щеплення від кору, поліомієліту та папіломавірусу людини робиться одноразово.  Від папіломавірусу бажано зробити дівчаткам з 9 до 25 років, а краще – до початку секусального контакту).  Після 45 років щеплення не робиться.

 

Бажані щеплення

Крім списку обов’язкових щеплень, Національним календарем вакцинації передбачений розділ з переліком необов’язкових, але бажаних щеплень.  У цей список входять такі захворювання як: гепатит А, вітряна віспа, вірус папіломи людини, ротавірус і сезонний грип.

Останню вакцину – від грипу – рекомендують робити раз на рік за 2-3 місяці до початку сезону, тобто у вересні-жовтні.

Статистика по туберкулезу
Туберкульоз в усьому світі входить в десятку смертельно-небезпечних захворювань.  Щорічно від нього вмирає 1,5 млн осіб, ще 10 млн – заражається. Збудником туберкульозу є бактерія (Mycobacterium tuberculosis), яка найчастіше вражає легені.  Туберкульоз виліковний та його можливо попередити, але на сьогоднішній день ВООЗ говорить про епідемію, з якою намагаються вести боротьбу медики. У глобальному масштабі знизити рівень захворюваності вдається лише на 2%.  Проблема полягає в тому що у бактерій розвивається стійкість до медичних препаратів, іншими словами, ліки, які ще вчора були ефективні проти туберкульозу. сьогодні втратили свою ефективність через мутації клітин бактерій.  Щеплення від туберкульозу (БЦЖ) – це перша вакцина. Яку роблять новонародженим ще в пологовому будинку. Вакцинація сприяє зниженню рівня захворюваності в усьому світі.

 

Чи можна відмовитися від вакцинації?

У нашій країні вакцинація дітей, в тому числі новонароджених, носить добровільний характер.  Ніхто не має право змусити батьків робити щеплення дитині, так як вони мають законне право відмовитися від вакцинації.  Також ніхто не має право зробити щеплення дитині без згоди батьків. В принципі, варто знати, що до досягнення 18-річного віку медпрацівники не мають право проводити з дитиною ніяких маніпуляцій без відома батьків.

Останнім часом деякі батьки, побоюючись негативних наслідків від вакцинації, які часто списують на якість самих вакцин, відмовляються прищеплювати своїх дітей і не роблять щеплення самі.

Приймаючи рішення про щеплення варто оцінити всі за та проти і переконатися, що ви досить проінформовані про наслідки та ризики.  А також усвідомлюєте ризики, пов’язані з соціалізацією дитини, так як не у всіх навчальних закладах можуть захотіти мати справу з неприщепленою дитиною, піддаючи ризику інших дітей.

Справа в тому, що щеплення не захищає від хвороби на 100%, воно лише гарантує, що в разі зараження хвороба буде протікати у легкій формі.  Нещеплені діти більш схильні до ризику захворіти, тому медичні працівники говорять про колективний імунітет – чим більше щеплених дітей, тим нижче ризик виникнення хвороби.  Саме з цієї причини приватні садочки та школи часто відмовляються брати на навчання нещеплених дітей.

 

Чи всім можна робити щеплення?

До щеплень існують протипоказання, як у дітей, так і у дорослих.  До них відносяться:

• важкі ускладнення від попередньої дози у вигляді анафілактичної реакції або токсичної еритеми;
• алергічна реакція на будь-який компонент вакцини, анатоксину;
• гостре захворювання або загострення хронічного захворювання:
• підвищена температура тіла;
• Інші медичні підстави.

 

У будь-якому випадку, перед щепленням варто відвідати лікаря і проконсультуватися не лише з приводу здоров’я, але і з приводу ревакцинації: коли її потрібно робити повторно, щоб закріпити імунологічну відповідь.