Тенденція вакцинації

https://www.healthclub.com.ua/wp-content/uploads/2020/02/main-1600h800-min-2.png

Вакцнація

А ви знаєте, що спільного між коровою та щепленням? Слово «вакцинація» походить від латинського vacca – корова. Саме коров’ячу віспу англійський лікар Едвард Дженнер прищепив в 1796 р. хлопчикові, щоб той не захворів на людську віспу.

Історія боротьби людини з інфекційними хворобами нараховує століття. Перші згадки про щеплення від віспи знайдені в Індії (VIII ст.) і Китаї (X ст.).

А справжнім проривом в імунології стали останні десятиліття XIX століття, коли Луї Пастер: зрозумів, що запобігати зараженню інфекційними захворюваннями можна, роблячи щеплення їх ослабленими збудниками. Створив вакцини від курячої холери, сибірки та сказу (ця була вже у 1885 р. випробувана на людині).

У 1892 р. було створено антитоксини проти дифтерії й правця, в 1896 р. — вакцини проти черевного тифу, холери та чуми. Всі вони почали використовуватися для вакцинації людей вже з 1920-х років XX століття.

З тих часів і до наших днів розроблено близько 100 вакцин, які захищають від більше ніж 40 інфекцій. Деякі препарати пройшли шлях від створення до заборони в окремих країнах: наприклад, вакцина від ротавірусу, яка має важкі побічні дії.

Ситуація з вакцинацією в Україні

Вакцинація — один із способів профілактики небезпечних для життя хвороб. На сьогодні в світі існують вакцини проти 30 інфекційних захворювань, які щорічно рятують життя 3 млн людей и ще 750 тисяч – від інвалідності. В світі кожна п’ята дитина віком до 5 років гине від хвороби, якої можна було б уникнути, якби дитина була вакцинована. 60% таких смертей відбуваються не лише в країнах третього світу, а й в Україні.

В Україні щеплення проводяться згідно календаря МОЗ. В перші місяці свого життя діти мають отримати найбільшу кількість щеплень від таких небезпечних та смертельних для раннього віку хвороб як туберкульоз, дифтерія, коклюш, правець, поліомієліт, кір, краснуха, паротит та гепатит В.

Незважаючи на плани МОЗ та рекомендації лікарів, показники щодо щеплення дітей в Україні найгірші в усьому світі. Лише 70% дітей отримують щеплення згідно календарного плану, при тому що медичні протипоказання щодо вакцинації є лише у 1% дітей.

Інші невакциновані діти – ті, батьки яких вважають щеплення злом.

Аргументи “за” та “проти”

Згідно українського законодавства, вакцинація не є обов’язковою, рішення щодо неї мають приймати батьки дитини. Звичайно, кожні батьки бажають щастя та здоров’я своїй дитині, тому, який би шлях вони не обрали – за щеплення або проти – вони спираються на різні аргументи.

Аргументи тих, хто проти вакцинації:

  1. Вакцинація призводить до ускладнень, які більш серйозні, ніж наслідки хвороб, від яких проводять щеплення. 

Так, батьки дуже бояться, що дитина після щеплення може отримати, наприклад, аутизм. Декілька років тому були опубліковані результати дослідження британського лікаря Ендрю Вейкфілда, який стверджував, що вакцинація впливає на розвиток аутизму у дітей. Після чого розпочалася масова кампанія проти щеплень. Навіть після того, як інші вчені визнали дослідження слабким (в ньому взяли участь лише 12 дітей, а сам лікар мав фінансову зацікавленість), пристрасті не вщухають досі – батьки продовжують стверджувати, що вакцинація дуже небезпечна. Також олії у вогонь підливають ЗМІ, в яких некомпетентні журналісти в своїх сюжетах про страшні хвороби дітей причиною називають щеплення.

  1. Другий аргумент батьків, що виступають проти вакцинації – неякісні вакцини в державних медичних закладах, які викликають тяжкі наслідки та спричиняють безліч побічних дій.

Звичайно, альтернатива є, але вона дорого коштує. У відповідь на цей аргумент багато приватних медичних закладів почали закуповувати та пропонувати своїм клієнтам визнану якісну та безпечну вакцину європейських виробників. Але що робити тим, в кого немає грошей на її купівлю. Попри всі страхи МОЗ запевняє, що з моменту коли державні закупівлі лікарських засобів стали проводити через сторонні організації та міжнародні фонди, отримати неякісні ліки або вакцини шансів мало: всі засоби ретельно перевіряються на наявність всіх необхідних маркерів якості та мають бути дозволеними для використання в європейських країнах.

При цьому, за словами батьків, про погану якість вакцин їм повідомляють їх сімейні лікарі. Саме цей фактор стримує їх від вчасного щеплення своїх дітей або взагалі веде до відмови від вакцинації.

Таким чином, все менше батьків притримуються календаря МОЗ щодо щеплення, наражаючи на небезпеку навіть вакцинованих дітей.

Чого бояться батьки вакцинованих дітей?

Дуже часто у протистоянні двох таборів можна почути аргумент, що вакцинованим дітям немає чого боятись, адже вони щеплені. Але це не зовсім так.

По-перше, треба пам’ятати, що будь-яка вакцина не захищає від хвороби на 100%. Вона просто гарантує, що у разі, якщо дитина захворює, то хвороба буде проходити в більш легкій формі і без ускладнень.

По-друге, щоб вакцинація захищала від хвороб на 100%, вакцинованими мають бути 95% людей. Саме “колективний” імунітет забезпечує зупинення розвитку епідемій. Тому, чим більше людей відмовляються від вакцинації, тим нижчим стає відсоток вакцинованих, а це означає, що збільшується ризик виникнення небезпечних хвороб, яких можна було б уникнути, якби підтримувати необхідний відсоток щеплених.

Згідно статистики ВООЗ, відсоток щодо щеплення за останні три роки знизився в цілому світі на 10% і ця тенденція зберігається. Якщо ситуацію не виправити найближчим часом, то людство почне вмирати не від маловивченого коронавірусу, а від більш відомих хвороб, які свого часу вдалось зупинити саме завдяки щепленню.

Автор: Вікторія Халімон